ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

Труднощі в навчанні першокласника: що робити?

Допомога: якщо дитина не встигає з навчанням, їй необхідно допомагати. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму дня. Ні! Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Перечитайте з дитиною заданий текст у підручнику, поясніть простими словами - буквально на жолудях і сірниках - вирішення задачі. Можливо, на уроці дитина відволіклася, а може просто не встигає запам'ятати той обсяг інформації, який дає дітям за урок вчитель. Знову ж, дітям часто складно організувати себе і змусити виконувати всі завдання. У будь-якому випадку це не повинно бути причиною того, що у дитини з'явиться пробіл у знаннях. Давайте допомагати дітям вчитися.

 Багатьом батькам не подобається ця порада, адже для цього доведеться витратити багато свого часу, сил і навіть нервів. Головне не забувати, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо ви будете вирішувати задачки замість дитини, збирати їй ранець до школи, то вже напевне не привчите її до відповідальності та організованості. Важливо завжди пам'ятати найголовніше: в школі дають знання, а не оцінки. І якщо будуть знання, то хорошими оцінками дитина Вас теж буде тішити.

 Оцінки - не головне: пам'ятайте це. Не можна зациклюватися на оцінках. Наша мета - отримання знань і умінь. Скільки б відмінних оцінок не отримала дитина за списану у сусіда вправу або за розв'язане Вами за неї завдання, ці оцінки не мають жодної цінності. Уявіть, що до Вас несподівано прийшов чоловік і вручив кубок за перше місце в змаганнях з бігу на 100 метрів. Хоча Ви насправді останній раз бігали, мабуть, ще у школі. Чи буде цей незаслужений кубок мати для Вас цінність? Ось саме це треба пояснити дитині. Постарайтеся (краще навіть у легкій, а не повчальної формі) пояснити це дитині.

 І найголовніше - не сваріть дитину за оцінки. Пам'ятайте: знання - наша мета. Знання, а не просто цифри в щоденнику. Тому, якщо вже дійшло до обговорення успішності, то говоріть про відсутність знань, але аж ніяк не про оцінки. Боремося з причиною: боротися треба з відсутністю знань, а не з поганими оцінками. Придивіться, чому Ваша дитина не встигає в школі? Що цьому виною? Це може бути і невеликий обсяг довгострокової пам'яті, і слабка концентрація уваги і навіть погано розвинена дрібна моторика. Все це поправно. Не соромтеся порадитися з викладачем, зі шкільним психологом. У них є досвід в цьому питанні, і вони підкажуть Вам комплекс заходів або вправ, які допоможуть виправити ситуацію. Головне - терпіння і наполегливість у виконанні поставленого перед собою завдання.

 Не пропускаємо уроки: це дуже важливо. З самого початку навчання дитина повинна розуміти, що систематичні заняття допомагають їй не накопичувати прогалини в знаннях і вчитися рівномірно і спокійно. Якщо ж дитина звикне пропускати заняття, то їй все складніше і складніше буде згодом: більшість предметів шкільної програми побудовані так, що всі нові знання грунтуються на базі отриманого раніше матеріалу.

 Спілкуйтеся з учителями: не лінуйтеся підтримувати спілкування з викладачами. Ви повинні мати уявлення, як відбувається навчальний процес. І навіть якщо Вам не подобається, ви не повинні вступати у відкритий конфлікт з учителем. Адже негативне ставлення викладача до Вас потім позначиться на Вашій дитині. У будь-якому випадку, дитина в школі проводить всього чотири – п’ять годин в день, і якщо щось не так, то це завжди можна виправити, наздогнати або вивчити вдома своїми силами. А Ви повинні дитині у цьому допомогти.

        Будьте на боці своєї дитини: завжди! Це дуже важливо, навіть, либонь, найважливіше. Сама по собі школа - це вже нелегке випробування. Тому дитина шукає підтримки у своїх батьків в першу чергу. І дитина хоче, щоб її любили такою, яка вона є, а не тому що у неї добра успішність. Не звинувачуйте її. Підтримуйте! Навіть якщо Вам здається, що їй властиві і лінощі, і неуважність - не забувайте, що в цьому є і Ваша заслуга. Адже це Ви її виховували.

Тому постарайтеся не оцінювати дитину. А ось що їй дійсно необхідно - це Ваша підтримка і допомога. І тверда впевненість у тому, що її завжди люблять!

5 правил, як збирати портфель

Правило 1: дитина повинна самостійно збирати - розбирати портфель.

 Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати - розбирати його самостійно. Інакше, замість того щоб слухати вчителя, він велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не меншого 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.

Правило 2:  портфель треба збирати щодня.

 Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежите, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидав сміття і складав назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3:  нічого зайвого.

 Завдання батьків - стежити, щоб дитина не носила з собою зайвої тяжкості. По санітарних нормах, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів, в ранці першоклашки обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім він буде це робити самостійно.

Правило 4:  окремі контейнери для їжі.

 Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок - декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахе їжею. Поясните дитині, що, перекусивши, він повинен всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 5: мінімум дорогих речей.

 Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон йому необхідний, поясніть йому, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути вкраденим. Це відноситься і до наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають надіти.

Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

1. Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.

 2. Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

 3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

 4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

 5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.

 6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

 7. Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.

 2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.

 3. відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.

 4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.

 5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.

 6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.

 7. Показуйте дитині цікаві місця.

 8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.

 9. ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.

 10. ніколи не карайте дитину приниженням.

 11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.

 12. Привчайте дитину самостійно мислити.

 13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.

 14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.

 15. уважно ставтеся до потреб дитини.

 16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.

 17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.

 18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.

 19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.

 20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.

 21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.

 22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.

 23. Допомагайте дитині бути особистістю.

 24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

 25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.

 26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.

 27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Безпека дитини – важлива соціально-педагогічна проблема сучасності

 Торкаючись теми виховання здорової дитини, не можна лишити осторонь питання безпеки життєдіяльності малюка.

 Відомо, що в будь-якому віці, а в дитинстві особливо, людину підстерігає багато небезпек.

 Статистика свідчить, що в кожній країні щорічно гинуть сотні дітей від нещасних випадків, які трапляються не тільки на вулиці, але й удома. Проте більшість таких трагедій можна і потрібно попередити, вживаючи елементарних заходів безпеки.

 Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка. Це важлива проблема, вирішити яку повинні дорослі, насамперед ви, шановні батьки. Заходи щодо попередження травм дітей необхідні так само, як і елементарні вміння мами й тата надати першу допомогу своєму синові чи доньці в той час, якщо лиха все ж таки уникнути не вдалось.

 Що ж саме ми маємо на увазі, коли говоримо про умови безпеки дитини вдома? Зупинімось на конкретних аспектах цієї проблеми.

 Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов’язково справною та усуненою від можливості контакту з нею дитини електропроводка.

 Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачиненими.

 Крани газових пальників у кухні також повинні бути закритими. Краще, якщо вони будуть взагалі поза досяжністю дітьми.

 Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.

 Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам’ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без етикетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих потреб, мають бути під ключем.

 Дитина обов’язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:

 • не кидатися камінням і твердими сніжками,

 • не дражнити тварин,

 • не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі,

 • не чіпати газових кранів,

 • під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч,

 • ходити тільки по тротуарах,

 • не висовувати руки та голову і не нахилятися із вікон автобусів, тролейбусів, трамваїв та поїздів,

 • не входити та не застрибувати в транспорт, який вже рушив з місця,

 • швидко переодягтися та змінити взуття, якщо воно промокло.

 Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.

 Часом небезпека може підстерігати дитину, здавалося б, з зовсім несподіваного боку. Наприклад, небезпечними для здоров’я і життя малят можуть бути звичайні іграшки.    Так, деякі з них (особливо це стосується так званих імпортних іграшок, які не пройшли сертифікат якості в Україні) фарбують шкідливими фарбниками. У цьому аспекті доречно згадати про повітряні надувні кульки. Маски, виготовлені таким самим чином, викликають у дітей подразнення дихальних шляхів та екзему шкіряного покрову. Пухнасті м’які іграшки, як правило, виготовляються із синтетичних матеріалів, що протипоказані гігієнічними службами. Вкрай небезпечні й іграшки, що стріляють пістонами.

 Дитячі іграшки не повинні містити шкідливих для організму малюка речовин: важких металів, лаку, свинцю, хрому та ін. Небезпечні для малюків предмети, які легко ламаються і мають гострі краї або надмірно важкі.

 Поясніть дитині, що олівці і стержні кулькових ручок не можна гризти.

 Порада: купуючи іграшки, вимагайте сертифікат якості, який обов’язково повинен бути у продавця. Цей документ гарантує гігієнічність і безпеку Не женіться за дешевизною: краще менше іграшок, але якісних.

 Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете з малюком погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.

 Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорожнього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світло.

 Якщо ви вирішили завести собаку, оберіть породу, що любить дітей. Статистика останніх років жахлива: величезна кількість дітей, травмованих домашніми собаками, залишаються інвалідами на все життя. Найбільш небезпечними для малюків є вівчарки, російські борзі, лайки, доги тощо.

 Привчайте дитину піклуватися про себе. Розкажіть дитині про користь свіжого повітря, шкідливість пилу, формуйте потребу жити у чистому помешканні.

 Покажіть малюку отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листочки, травинки. Корисно дитині дізнатися також про шкідливих та небезпечних для здоров’я комах: кімнатну муху, лісового кліща, блоху, вошу тощо.

 У разі, якщо нещасний випадок з дитиною все ж трапився, батьки мають не втрачати холоднокровності, не впадати в паніку і по можливості, швидко намітити план своїх дій.

 Найчастіше у дітей бувають порізи і подряпини. Якщо при цьому немає кровотечі, рана не забруднена, найкращий засіб – промивання чистою (краще кип’яченою)  водою, а потім перекисом водню. При глибоких порізах та забрудненнях рани слід звернутися до лікаря. Під час кровотечі потрібно її зупинити шляхом підняття пошкодженої кінцівки та накладання пов’язки із стерильного бинта. При носовій кровотечі дитину слід посадити так, щоб голова була трохи нахилена назад, розстібнути комірець та накласти холодний компрес на перенісся або на потилицю, при цьому шмаркатися чи затискати хусточкою ніс не дозволяється. Пам’ятайте, що першу допомогу малюкові потрібно надавати при кожній подряпині чи порізі.

 З побутових травм у малят найбільш трагічними бувають опіки, викликані гарячими рідинами або вогнем газового пальника. Тому каструлі з гарячими стравами не можна ставити на край плити, а дитину слід навчити не підходити до плити і не гратися з сірниками, які, до речі, мають знаходитися в недоступному для малят місці. Під час невеликого термічного опіку потрібно накласти стерильну пов’язку на обпечену ділянку шкіри. При опіку великої ділянки шкіри дитині потрібно дати випити гарячого чаю, а потім доставити в лікувальний заклад. Хімічні опіки можуть бути викликані потраплянням до ротової порожнини каустичної соди, оцтової кислоти тощо. У такому випадку рот та шлунок необхідно промити теплою водою і терміново доставити дитину до лікарні.

 Іноді діти отруюються якимись ліками або хімічними речовинами. Після виклику швидкої допомоги слід не перешкоджати блювоті або навіть спровокувати її, потім дати дитині випити води для повторної блювоти, на живіт та на ноги покласти теплий компрес.

 При всіх інших видах нещасних випадків терміново доставити  до лікувального закладу або викликати швидку допомогу.

 Бережіть своїх дітей!

Дитина і комп'ютер, вплив комп'ютера на здоров'я дитини

На жаль, сучасні діти значну частину вільного часу проводять перед монітором. Наші діти народжуються і ростуть в той час, коли комп'ютер в будинку - така ж природна річ, як кухонна плита. Батьки часом навіть розчулюють, дивлячись, як спритно 3-4-річний малюк натискає клавіші. Багато радіють, що їх підросло до 10-13-річного віку чадо не бовтається вулицями, а тихенько сидить вдома за комп'ютером. Погано те, що дорослі часом не знають, яку інформацію черпає з комп'ютера (вірніше, з Інтернету) їх дитина. Не знають вони й те, що комп'ютер з часом починає замінювати і книги, і спорт, і спілкування, і батьків, особливо якщо останні багато працюють.

Комп'ютер і дитина

Одного разу стривожені батьки виявляють, що поняття дитина і комп'ютер в їх сім'ї стали нероздільними. Дитина з головою пішов у комп'ютер. Що він там робить? Спілкується з друзями, грає в ігри, конструює сайти, дивиться мультфільми, створює відеокліпи ... Та хіба мало цікавих занять в комп'ютері, який підключений до Всесвітньої Павутини! Тільки от педагоги стверджують, що у дітей падає рівень текстового мислення - діти просто не можуть адекватно переказувати прочитаний чи почутий текст. Лають комп'ютер і лікарі. Виявляється, саме він винен у тому, що у дітей псується постава, знижується гострота зору.

Привернув увагу дослідників і ще один цікавий факт. У ході соцопитування дітям ставили різні запитання, і лише один з них був пов'язаний з комп'ютером. У відповідях дітей слово «комп'ютер» фігурувало набагато частіше - зустрічалося воно в половині отриманих відповідей. Так, на запитання про те, чому дитини навчили батьки, діти часто відповідали: ходити, говорити, користуватися комп'ютером. На питання про те, чи повинні батьки карати дітей, вони відповідав, що тілесних покарань бути не повинно, але можна позбавити дитину на якийсь час того, що йому подобається: грошей, комп'ютера, телевізора. І нарешті, на запитання про комп'ютерні права дітей, які вони бажали б ввести, діти відповідали, що їм хотілося б проводити перед монітором не менше 2 годин на день, і щоб батьки не контролювали дитини, коли він займається комп'ютером.

Вплив комп'ютера на психічне здоров'я дитини

Є спеціальні комп'ютерні ігри, які призначені для найменших. Дошкільнята можуть розфарбовувати картинки, займатися з навчальними програмами (математика, іноземні мови). Є навіть програми для дітей до року, наприклад «Вундеркінд з пелюшок», заснована на методиці Глена Домана. Розвиваючі ігри не шкідливі малюкам, але вони часто імітують те, що можна зробити на папері. Як ви думаєте, що краще розвиває дрібну моторику вашого малюка - користування комп'ютерною мишею або малювання олівцем?

Звичайно, олівець.

Дитина 7-8 років свідомо просить батьків придбати для нього комп'ютер. Психологи відзначають, що в цьому віці робота з комп'ютером розвиває у дітей логічне та абстрактне мислення, допомагає в отриманні деяких навичок, необхідних для подальшого життя (наприклад, приймати самостійні рішення, швидко переключатися з однієї роботи на іншу). Але батькам слід контролювати комп'ютерні заняття дитини і стежити за тим, щоб брудна і нехороша інформація з Інтернету не зробила на сина чи доньку негативного впливу.

Фізичне здоров'я дитини і комп'ютер

Найбільшої шкоди комп'ютера не у шкідливому випромінюванні (слава Богу, сучасні моделі подібної небезпеки не представляють), а в тому, в чому і його перевага - в захопливості процесу. Шкода для фізичного здоров'я дитини комп'ютер являє тоді, коли дитина (це, до речі, стосується не лише дітей, а й багатьох дорослих) не дотримується елементарних правил роботи за комп'ютером. Якщо сидіти за столом правильно, робити перерви в роботі (кожні 30-40 хвилин), не відмовлятися від інших звичних занять на користь комп'ютерних ігор, то дитина не отримає викривлення хребта, не зіпсує зір, не впаде в психологічну залежність.

Скільки часу дитині можна проводити за комп'ютером?

Для запобігання негативного впливу комп'ютера на здоров'я дитини, батькам слід суворо обмежити час, який дитина може проводити за комп'ютером. Так, малюкам до 6 років можна займатися не більше 20 хвилин на день, і то бажано з 1-2 перервами. Школярам (7-8 років) можна збільшити час до 30-40 хвилин на день, а хлопцям з 9-11 років можна проводити за комп'ютером не більше півтора години на день (природно, з перервами).

Як правильно облаштувати місце за комп'ютером для дитини?

Пам'ятайте, що робоче місце має бути добре освітлено, але при цьому на монітор не повинні потрапляти відблиски від лампи або пряме сонячне світло. Стіл обов'язково повинен підходити дитині по росту. Ноги не повинні висіти або бути підібганими під себе. Під ноги поставте подставочку і стежте за тим, щоб дитина тримав спину рівно, а голову прямо. Екран повинен бути розташований на відстані 70 см від очей вашого чада.

Чи потрібно відривати дитину від комп'ютера?

Якщо з дитиною трапляється істерика, коли його відривають від комп'ютерних ігор, можливо, політика дорослих щодо розумної машини спочатку неправильна. Буває так, що батьки то сильно турбуються про здоров'я дитини, забороняючи йому довго грати, то немов забувають про це, дозволяючи сидіти за комп'ютером годинами. Коли в сім'ї немає єдиної думки дорослих з приводу комп'ютера, дитина чинить так, як вважає за потрібне.

Якщо ви бачите, що дитина надмірно захопився комп'ютерними іграми, постарайтеся переключити його увагу на інше захоплення (спорт, рухливе хобі). Якщо дитина воліє отримувати інформацію з інтернету, чесно поговоріть з ним про якість тієї інформації, яку він вивчає.

Комп'ютер не принесе шкоди дитині при розумному підході. Якщо у школяра буде персональний комп'ютер, він потихеньку навчиться користуватися ним, зрозуміє, як працює ця техніка. Можливо, дитина зможе створити і свої творчі проекти, а такі навички, можливо, знадобляться йому в майбутньому або навіть стануть частиною професії.

Пам’ятка для батьків
щодо правил дорожнього руху

· Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.

· Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.

· Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.

· Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.

· Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».

· З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.

· Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.

· Не виходьте з дитиною з-­за машини, з-­за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.

· Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

· Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.

· У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.